броня

броня́

[брон’а]

броун'і, ор. бронейу (захисна обшивка)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броня — БРОНЯ́, і́, ж. 1. заст. Металевий одяг для захисту тіла воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (С. Словник української мови у 20 томах
  2. броня — броні, ж. 1》 заст. Металевий одяг для воїна. || Зброя. 2》 Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. || Броньовані бойові машини. 3》 тільки броня. Закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броня — БРОНЯ́, броні́, ж, 1. заст. Металевий одяг для захисту тулуба воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  4. броня — ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯД діал., ОРУ́ЖЖЯ заст., БРО́НЯ́ заст., ПРИПА́С рідко. Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами.. Словник синонімів української мови
  5. броня — Броня, -ні ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію! Словник української мови Грінченка
  6. броня — бро́ня іменник жіночого роду закріплення; документ про закріплення броня́ іменник жіночого роду захисна обшивка Орфографічний словник української мови
  7. броня — І, ж. 1. Те, що уповільнює доступ інформації, її обробку. У тебе що, броня? Я тобі вже вп'яте повторюю! 2. Голова. Ну, в тебе і броня! Це найбільша шапка з усіх! Словник сучасного українського сленгу