броня

БРОНЯ́, і́, ж.

1. заст. Металевий одяг для захисту тіла воїна.

Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (С. Руданський);

Підталий на весняному сонці лід затріщав під вагою одягнених у броню лицарів (з навч. літ.);

* Образно. Стійте, підперезавши стегна свої правдою і зодягнувшись у броню праведності (Біблія. Пер. І. Огієнка);

* У порівн. А кінь .. як намальований: шерсть на йому блищить, як броня (О. Стороженко);

// Зброя.

У той день, як нам рушать, подарував він свого коня і роздав броню: кому шаблю, кому пістолі, кому гвинтівку (О. Стороженко);

До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні (М. Старицький).

2. Захисне облицювання зі сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.

Вони бронепоїзди обшивали корабельною бронею (В. Кучер);

Де бронею танки в просторах гриміли, комбайни в житах попливуть (В. Сосюра);

Лише після Синопської битви 30 листопада 1853 р. стало очевидно: дерев'яні кораблі без броні надто приступні для нападу (із журн.);

// Броньовані бойові машини.

Вони чекали тієї хвилини, коли, сівши на броню, ринуться в прорив (Ю. Яновський).

3. перен. Панцир, що вкриває тіло деяких тварин.

Броненосці з'явилися на Землі приблизно 55 мільйонів років тому, а вижити їм допомогла та сама броня, від якої і пішла їхня назва (з наук.-попул. літ.).

БРО́НЯ, і, ж.

1. Офіційне закріплення за ким-, чим-небудь пільгових прав на користування чим-небудь, отримання чого-небудь, а також документ на таке закріплення.

Дивні звичаї! А ще дивніший цей поїзд. На нього не треба було ані броні, ані квитків (І. Багряний).

2. Закріплення кого-небудь за певним закладом, яке звільняє його від служби в армії, а також документ на таке закріплення.

– Всю війну я провів у Казахстані .. З бронею в кишені просиджую штани у заводській лабораторії (Н. Рибак);

Студенти поки що можуть спати спокійно – у них броня до закінчення університету (О. Гончар).