брунитися
БРУНЬКУВА́ТИ (про рослину — викидати бруньки), БРУ́НИТИСЯ, БРУНЬКУВА́ТИСЯ рідко. Дерево брунькує ранньої весни, викидає брость, вбивається у листячко (Є. Гуцало); Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган). — Пор. набру́нитися.
Словник синонімів української мови