брунька
БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з'явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже (пролісок), що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав'язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп'янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, — На тій коронці сім, там дев'ять, там лишь п'ять. А вранці — тільки глянь! — квітки уже горять (М. Рильський).
Словник синонімів української мови