вава
БО́ЛЯЧЕ́ у знач. присудк. сл. (про відчуття болю), БОЛИ́ТЬ безос., ВА́ВА дит. Дитина плаче, а матері боляче (прислів'я); Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях — боліло-хрипіло (Панас Мирний).
ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. — Ще хоч би не сі виразки, — і показав свої чорні порізані пальці (Панас Мирний); Ранка була невеличка, але наслідки могла дати великі (Г. Хоткевич); Тіло його, особливо закуті ноги, вкривалися страшними болячками (І. Шаповал); Вони (коні) паслися вкупі,.. з великими вавками на потертих спинах (О. Довженко).
Словник синонімів української мови