важіль
ВА́ЖІЛЬ (знаряддя для підіймання, підважування чого-небудь), ПІДО́ЙМА, ПІДВА́ГА, ВИ́РЛО діал. Всяке тверде тіло, яке під дією прикладних сил може повертатися навколо нерухомої осі, називається важелем (з підручника); В тій самій хвилі тухольські молодці сильними підоймами підважили вгору остінок (І. Франко); Рукою грубо, як залізним вирлом, відгорнув захисника (І. Ле).
ВА́ЖІЛЬ (деталь машини, пристрою тощо для регулювання чого-небудь), ПІДО́ЙМА. Я перевів важіль на задню передачу. Тягач сіпнувся назад (П. Автомонов); На кормі (моторного човна) — руль, перед рульовим місцем — підойми управління (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови