варцаб
ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Шиян); Вона добрела до дверей і, тримаючись руками за косяк, пожадливо хапала гарячим ротом свіже морозне повітря (Григорій Тютюнник); Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (М. Стельмах).
ОДВІ́РОК (ВІДВІ́РОК) (боковий або верхній брус рами дверей), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́БИ мн., діал. Федір прикипів до порога, ухопився рукою за одвірок, щоб не впасти (Д. Ткач); Остюк, видно, нервувався. Остюк зіперся об косяк дверей (Ю. Яновський); Данило тільки тепер помічає на порозі біля варцабів дівчинку в білому (М. Стельмах).
ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув (Карпо Петрович) картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
Словник синонімів української мови