вболівальник

УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. вболівальники злигоднів батьківщини і романтики її невідомого майбутнього (Ю. Смолич); За годину до матчу стадіон почав заповнюватись болільниками (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. вболівальник — вболіва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вболівальник — [ўбол'івал'ниек] = уболівальник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. вболівальник — див. уболівальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вболівальник — ВБОЛІВА́ЛЬНИК див. уболіва́льник.  Словник української мови у 20 томах