вертихвістка

ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро. Не якась вертихвістка (С. Журахович); Я Галину, значить, краще знаю, ніж ти.. Вона не яка-небудь крутихвістка, ось що... (О. Копиленко); Виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (О. Донченко). — Пор. 2. легкова́жний.

Значення в інших словниках

1. вертихвістка — верти́хвістка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. вертихвістка — -и, розм. Жін. до вертихвіст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертихвістка — ВЕРТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до верти́хвіст. – От він і вважає нас за ні на що не здатних вертихвісток (Ю. Шовкопляс); Безбородько намагався відгадати, котра з тих вертихвісток – дочка о. Річинського (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. вертихвістка — ВЕРТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до верти́хвіст. — От він і вважає нас за ні на що не здатних вертихвісток (Шовк., Інженери, 1956, 42); Безбородько намагався відгадати, котра з тих вертихвісток — дочка о. Річинського (Вільде, Сестри.., 1958, 52).  Словник української мови в 11 томах