вертихвістка
ВЕРТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до верти́хвіст.
— От він і вважає нас за ні на що не здатних вертихвісток (Шовк., Інженери, 1956, 42);
Безбородько намагався відгадати, котра з тих вертихвісток — дочка о. Річинського (Вільде, Сестри.., 1958, 52).
Словник української мови (СУМ-11)