1. Словник української мови в 11 томах

вертихвістка

ВЕРТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до верти́хвіст.

— От він і вважає нас за ні на що не здатних вертихвісток (Шовк., Інженери, 1956, 42);

Безбородько намагався відгадати, котра з тих вертихвісток — дочка о. Річинського (Вільде, Сестри.., 1958, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертихвістка — верти́хвістка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вертихвістка — -и, розм. Жін. до вертихвіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертихвістка — ВЕРТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до верти́хвіст. – От він і вважає нас за ні на що не здатних вертихвісток (Ю. Шовкопляс); Безбородько намагався відгадати, котра з тих вертихвісток – дочка о. Річинського (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. вертихвістка — ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро. Словник синонімів української мови