вертихвіст
ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н.
[Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (Собко, П’єси, 1958, 12);
Той вертихвіст до всього призведе (Кучер, Прощай.., 1957, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вертихвіст — верти́хвіст іменник чоловічого роду, істота вітрогі?н розм. Орфографічний словник української мови
- вертихвіст — див. ВІТРОГОН. Словник синонімів Караванського
- вертихвіст — -воста, ч., розм. Те саме, що вітрогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вертихвіст — ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н 1. Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); [Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (В. Собко); Добрий, видно, вертихвіст, та все ж таки втіха матері, є хоч до кого в хаті озватись (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- вертихвіст — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- вертихвіст — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови