вертихвіст
ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н.
[Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (Собко, П’єси, 1958, 12);
Той вертихвіст до всього призведе (Кучер, Прощай.., 1957, 68).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н.
[Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (Собко, П’єси, 1958, 12);
Той вертихвіст до всього призведе (Кучер, Прощай.., 1957, 68).
Словник української мови (СУМ-11)