Значення в інших словниках
-
вертихвіст —
верти́хвіст іменник чоловічого роду, істота вітрогі?н розм.
Орфографічний словник української мови
-
вертихвіст —
-воста, ч., розм. Те саме, що вітрогін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вертихвіст —
ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н 1. Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); [Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (В. Собко); Добрий, видно, вертихвіст, та все ж таки втіха матері, є хоч до кого в хаті озватись (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
вертихвіст —
див. легковажний
Словник синонімів Вусика
-
вертихвіст —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.
Словник синонімів української мови
-
вертихвіст —
ВЕРТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що вітрогі́н. [Мотря:] То не якийсь там вертихвіст. То чоловік статечний (Собко, П’єси, 1958, 12); Той вертихвіст до всього призведе (Кучер, Прощай.., 1957, 68).
Словник української мови в 11 томах