веселиця

РА́ЙДУГА, ВЕСЕ́ЛКА, ВЕСЕЛИЦЯ розм. Гомін грому над горою, — Райдуг сяйва над водою — гей, весна, весна!.. (П. Усенко); Веселка! Теплі дні весни. Зітхнули легко груди. В міста з великої війни прийшли й маленькі люди (М. Рудь); І поглянув Ной на небо. Дощик не стихає, Та на небі перегнулась Веселиця й грає (С. Руданський).

Значення в інших словниках

1. веселиця — весе́лиця іменник жіночого роду веселка діал.  Орфографічний словник української мови
2. веселиця — -і, ж., діал. Веселка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселиця — ВЕСЕ́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Веселка. Поглянув Ной на небо: Дощик не стихає, Та на небі перегнулась Веселиця й грає (С. Руданський); Тут, біля великої річки, часто бачать і справжні веселиці, але штучна теж вабить до себе зір (В. Яворівський).  Словник української мови у 20 томах
4. веселиця — див. райдуга  Словник синонімів Вусика
5. веселиця — ВЕСЕ́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Веселка. Поглянув Ной на небо: Дощик не стихає, Та на небі перегнулась Веселиця й грає (Рудан., Тв., 1956, 496).  Словник української мови в 11 томах