вигинатися
ГНУ́ТИСЯ (набирати зігнутої форми), ЗГИНА́ТИСЯ, ВИГИНА́ТИСЯ (набирати заокругленої форми). — Док.: зігну́тися, ви́гнутися. Павутиння летіло пучками, нитками.., то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто (І. Нечуй-Левицький); Андрій нервово смикав галузку верболозу, вона в руці згиналась, крутилася, але не ламалась (Л. Дмитерко); Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький).
ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Звившись гадюкою, пославсь (шлях) од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану (Панас Мирний); Оце тая стежечка Ізвивається (І. Франко); Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (пісня); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (С. Журахович); Від хутірця один шлях вився — увивався до.. гаю (Марко Вовчок); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб); Із заходу на схід петлював маленький струмок (В. Козаченко).
Словник синонімів української мови