вигинатися
ВИГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Набирати форми округлих згинів або форми дуги.
Полум’я лампочки вигиналось довгим язиком та чаділо (Коцюб., І, 1955, 30);
Вигинаючись, поліз [вуж] по ній [гілці] мало не до самої серцевини деревця (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 127);
Його висока постать зігнулася, спина дугою угору вигнулася (Мирний, III, 1954, 264);
Ріка, мов срібляна підкова, Вигнулась під кручею внизу (Перв., II, 1958, 57).
2. тільки недок. Пас. до вигина́ти.
Словник української мови (СУМ-11)