вигинистий

ВИГИ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гнучки́й.

Мати цілує його [немовля] і в колиску кладе обережно, Наче вигиниста віть на покіс своє яблуко перше (Вирган, В розп. літа, 1959, 71);

Виросла [смерека] вигиниста до неба, Станом рівна, вітами густа (Мал., Серце.., 1959, 121).

Значення в інших словниках

1. вигинистий — виги́нистий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вигинистий — -а, -е, розм. Те саме, що гнучкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигинистий — ВИГИ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гнучки́й. Мати цілує його [немовля] і в колиску кладе обережно, Наче вигиниста віть на покіс своє яблуко перше (І. Вирган); Виросла [смерека] вигиниста до неба, Станом рівна, вітами густа (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. вигинистий — див. гнучкий  Словник синонімів Вусика
5. вигинистий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П.  Словник синонімів української мови
6. вигинистий — Вигинистий, -а, -е 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка