вигинути —
ви́гинути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вигинути —
див. вигибати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигинути —
ВИ́ГИНУТИ див. вигиба́ти.
Словник української мови у 20 томах
вигинути —
ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал.
Словник синонімів української мови
вигинути —
Ви́гинути, -ну, -неш гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Словник української мови Грінченка