Великий тлумачний словник сучасної мови

вигинути

ви́гинути

див. вигибати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вигинути — ви́гинути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигинути — ВИ́ГИНУТИ див. вигиба́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. вигинути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. вигинути — ВИ́ГИНУТИ див. вигиба́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. вигинути — Ви́гинути, -ну, -неш гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.  Словник української мови Грінченка