виголоднітися

ЗГОЛОДНІ́ТИ (стати голодним, захотіти їсти), ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, ВИ́ГОЛОДАТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ підсил., ПРОГОЛОДНІ́ТИ розм., ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ діал.; ПОГОЛОДНІ́ТИ розм. (про всіх або багатьох); ПРИГОЛОДНІ́ТИ розм. (трохи). Кравчі розносили по столах страви. Гості зголодніли і поїдали накладене на тарілки досить спритно (Н. Рибак); Як проголодається, то хліба дістати догадається (прислів'я); Отець і син сіли обідати: троха запізнили і проголоднілися (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. виголоднітися — ви́голоднітися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виголоднітися — -іюся, -ієшся, док. Те саме, що виголодніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виголоднітися — ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ, іюся, ієшся, док. Те саме, що ви́голодніти. Виголоднівшись, з усіх кутів у пітьмі так і налазили [блощиці], так і впивалися в його тіло (І. Франко); Мабуть, бігаючи, виголоднілась ти дуже (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. виголоднітися — ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ, іюся, ієшся, док. Те саме, що ви́голодніти. Виголоднівшись, [блощиці] з усіх кутів у пітьмі так і налазили, так і впивалися в його тіло (Фр., II, 1950, 157); Мабуть, бігаючи, виголоднілась ти дуже (Вас., II, 1959, 451).  Словник української мови в 11 томах