виголодніти

ЗГОЛОДНІ́ТИ (стати голодним, захотіти їсти), ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, ВИ́ГОЛОДАТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ підсил., ПРОГОЛОДНІ́ТИ розм., ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ діал.; ПОГОЛОДНІ́ТИ розм. (про всіх або багатьох); ПРИГОЛОДНІ́ТИ розм. (трохи). Кравчі розносили по столах страви. Гості зголодніли і поїдали накладене на тарілки досить спритно (Н. Рибак); Як проголодається, то хліба дістати догадається (прислів'я); Отець і син сіли обідати: троха запізнили і проголоднілися (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. виголодніти — ви́голодніти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виголодніти — -ію, -ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виголодніти — ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду. Потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (М. Трублаїні); Один дід був ще кріпкий, хоч мав сімдесят літ; ще міг жити.  Словник української мови у 20 томах
4. виголодніти — ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду. Адже потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (Трубл., І, 1955, 155); Вона хоч і відповідає, але на її лиці видно втому. Перевтомилася дорогою, виголодніла (Круш., Буденний хліб.., 1960, 28).  Словник української мови в 11 томах