виголодніти
ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду.
Адже потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (Трубл., І, 1955, 155);
Вона хоч і відповідає, але на її лиці видно втому. Перевтомилася дорогою, виголодніла (Круш., Буденний хліб.., 1960, 28).
Словник української мови (СУМ-11)