виголоднілий

ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́голодніти.

А он під брамою купка селян — ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих,.. виголоднілих (Фр., VII, 1951, 291).

Значення в інших словниках

1. виголоднілий — ви́голоднілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. Виголоднілий — Зголоднілий  Неправильно-правильно
3. виголоднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виголодніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виголоднілий — ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́голодніти. А он під брамою купка селян – ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, .. виголоднілих (І.  Словник української мови у 20 томах