виголоднілий

ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ви́голодніти.

А он під брамою купка селян – ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, .. виголоднілих (І. Франко);

П'ятдесят або навіть двадцять грамів хліба, яких бракувало в одних пайках, а в інших було лишком, – це достатня підстава для цілої війни в камері межи безмежно виголоднілими людьми (І. Багряний);

Виголоднілими очима дивилися на нього повстанці, неголені й жорстокі (Ю. Щербак).

Значення в інших словниках

1. виголоднілий — ви́голоднілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. Виголоднілий — Зголоднілий  Неправильно-правильно
3. виголоднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виголодніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виголоднілий — ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́голодніти. А он під брамою купка селян — ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих,.. виголоднілих (Фр., VII, 1951, 291).  Словник української мови в 11 томах