виголодніти
ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док.
Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду.
Потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (М. Трублаїні);
Один дід був ще кріпкий, хоч мав сімдесят літ; ще міг жити. Він сина горбатого мав – цього каліку теж залишили в селі, та він скоро виголоднів і пропав (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)