Словник української мови у 20 томах

виголодніти

ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док.

Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду.

Потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (М. Трублаїні);

Один дід був ще кріпкий, хоч мав сімдесят літ; ще міг жити. Він сина горбатого мав – цього каліку теж залишили в селі, та він скоро виголоднів і пропав (В. Барка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виголодніти — ви́голодніти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виголодніти — -ію, -ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виголодніти — ЗГОЛОДНІ́ТИ (стати голодним, захотіти їсти), ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, ВИ́ГОЛОДАТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ підсил., ПРОГОЛОДНІ́ТИ розм., ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ діал.; ПОГОЛОДНІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виголодніти — ВИ́ГОЛОДНІТИ, ію, ієш, док. Стати голодним, зголодніти; натерпітися голоду. Адже потомились [матроси], перемерзли та й виголодніли (Трубл., І, 1955, 155); Вона хоч і відповідає, але на її лиці видно втому. Перевтомилася дорогою, виголодніла (Круш., Буденний хліб.., 1960, 28).  Словник української мови в 11 томах