виголоднілий
ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́голодніти.
А он під брамою купка селян – ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, .. виголоднілих (І. Франко);
П'ятдесят або навіть двадцять грамів хліба, яких бракувало в одних пайках, а в інших було лишком, – це достатня підстава для цілої війни в камері межи безмежно виголоднілими людьми (І. Багряний);
Виголоднілими очима дивилися на нього повстанці, неголені й жорстокі (Ю. Щербак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виголоднілий — ви́голоднілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- Виголоднілий — Зголоднілий Неправильно-правильно
- виголоднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виголодніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виголоднілий — ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́голодніти. А он під брамою купка селян — ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих,.. виголоднілих (Фр., VII, 1951, 291). Словник української мови в 11 томах