1. Словник української мови в 11 томах

виголоднілий

ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́голодніти.

А он під брамою купка селян — ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих,.. виголоднілих (Фр., VII, 1951, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виголоднілий — ви́голоднілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. Виголоднілий — Зголоднілий Неправильно-правильно
  3. виголоднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виголодніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виголоднілий — ВИ́ГОЛОДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́голодніти. А он під брамою купка селян – ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, .. виголоднілих (І. Словник української мови у 20 томах