вигорьовувати

ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Гончаренко); Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Ю. Смолич); Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Мусиш пережити, виболіти і сама ж приховати все десь аж на самому дні душі... (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. вигорьовувати — вигорьо́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вигорьовувати — -ую, -уєш, недок., вигорювати, -юю, -юєш, док., перех., розм. Домагатися чого-небудь з великими труднощами і стражданнями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигорьовувати — ВИГОРЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРЮВАТИ, юю, юєш, док., що, розм. Домагатися чого-небудь із великими труднощами і стражданнями. Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. вигорьовувати — ВИГОРЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРЮВАТИ, док., перех., розм. Домагатися чого-небудь з великими труднощами і стражданнями. Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Смолич, Мир.., 1958, 30).  Словник української мови в 11 томах