викликатися

ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися. До столу президії подавали (присутні на зборах) записки, зголошувалися на виступи (І. Ле); З їхньої палати викликався на виступ лише один кавалерист, що володів нібито мистецтвом художнього свисту та вмів показувати фокуси (О. Гончар); Коли Сергій назвався провести її, вона не перечила (О. Гуреїв).

ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися. До столу президії подавали (присутні на зборах) записки, зголошувалися на виступи (І. Ле); З їхньої палати викликався на виступ лише один кавалерист, що володів нібито мистецтвом художнього свисту та вмів показувати фокуси (О. Гончар); Коли Сергій назвався провести її, вона не перечила (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. викликатися — ви́кликатися дієслово доконаного виду виклика́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викликатися — I в`икликатисядив. викликатися. II виклик`атися-аюся, -аєшся, недок., викликатися, -ичуся, -ичешся, док. 1》 Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до викликати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викликатися — ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися. ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, личуся, личешся, док. 1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. Приставити Марину живою і здоровою додому викликався Флегонт (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. викликатися — ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися. ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, ичуся, ичешся, док. 1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. Кобзар закивав головою.  Словник української мови в 11 томах