викликатися
ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися.
ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, личуся, личешся, док.
1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь.
Приставити Марину живою і здоровою додому викликався Флегонт (Ю. Смолич);
Кобзар закивав головою. – Мій побратим, кажу, першим викликався (П. Панч).
2. тільки недок. Пас. до виклика́ти.
До Журавки прийшло повідомлення, що в область, на зліт передовиків сільського господарства, з “Червоного хлібороба” викликаються троє: голова Іван Кислий, Феня Лавріненко і Оленка (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)