1. Словник української мови у 20 томах

викликатися

ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися.

ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, личуся, личешся, док.

1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь.

Приставити Марину живою і здоровою додому викликався Флегонт (Ю. Смолич);

Кобзар закивав головою. – Мій побратим, кажу, першим викликався (П. Панч).

2. тільки недок. Пас. до виклика́ти.

До Журавки прийшло повідомлення, що в область, на зліт передовиків сільського господарства, з “Червоного хлібороба” викликаються троє: голова Іван Кислий, Феня Лавріненко і Оленка (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викликатися — ви́кликатися дієслово доконаного виду виклика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викликатися — I в`икликатисядив. викликатися. II виклик`атися-аюся, -аєшся, недок., викликатися, -ичуся, -ичешся, док. 1》 Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до викликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викликатися — ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися. Словник синонімів української мови
  4. викликатися — ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися. ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, ичуся, ичешся, док. 1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. Кобзар закивав головою. Словник української мови в 11 томах