1. Словник української мови в 11 томах

викликатися

ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися.

ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, ичуся, ичешся, док.

1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь.

Кобзар закивав головою. — Мій побратим, кажу, першим викликався (Панч, III, 1956, 25);

Приставити Марину живою і здоровою додому викликався Флегонт (Смолич, Мир.., 1958, 61).

2. тільки недок. Пас. до виклика́ти.

*Образно. Діди й батьки, сини яких пішли в партизанські загони, викликаючись охотою, заводили.. ворогів проклятих у непрохідні хащі лісу (Тич., III, 1957, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викликатися — ви́кликатися дієслово доконаного виду виклика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викликатися — I в`икликатисядив. викликатися. II виклик`атися-аюся, -аєшся, недок., викликатися, -ичуся, -ичешся, док. 1》 Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до викликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викликатися — ВИ́КЛИКАТИСЯ див. виклика́тися. ВИКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КЛИКАТИСЯ, личуся, личешся, док. 1. Добровільно зголошуватися на виконання чого-небудь. Приставити Марину живою і здоровою додому викликався Флегонт (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. викликатися — ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися. Словник синонімів української мови