виключність

ВИНЯТКО́ВІСТЬ (зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності в кого-, чого-небудь переваги, вищості), ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ПРИВІЛЕЙО́ВАНІСТЬ. Шевченкові була чужа думка про якусь расову чи національну винятковість (із науково-популярної літератури); Стара класова виключність зникає (з посібника).

Значення в інших словниках

1. виключність — ви́ключність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виключність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. виключний 1). 2》 Те саме, що винятковість 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виключність — ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́ключний. Із факту надання судну національності та права на прапор випливає виключність юрисдикції держави, прапор якої несе судно у відкритому морі (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
4. виключність — ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. ви́ключний 1. Всяка однобічність і виключність уже заважає повному додержанню правди художником (Деякі пит. поет. майстерн.  Словник української мови в 11 томах