викреслити
ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Вдома при каганці писав (Сухомлинський) свою поему "Ярина". Викреслював, переписував, шукав потрібні слова (І. Цюпа); Я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені" (М. Коцюбинський); Тяжко покалічила його (збірник) цензура, багато зовсім викинула (М. Коцюбинський); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник); Він (Коцюбинський) .. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови "для широкої публіки" (з журналу); А ви її (дитину) зі спису (списку) вимажіть (І. Франко).
I. УСУВА́ТИ що (доводити до зникнення), ЛІКВІДУВА́ТИ, ВИКРЕ́СЛЮВАТИ. — Док.: усу́нути, ліквідува́ти, ви́креслити. Усувати недоліки; Усунути перешкоди; Ліквідувати прорив; — Назавжди б викреслити війну з життя людини! — голосно промовив і Захар (І. Ле).
Словник синонімів української мови