викреслити

ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Вдома при каганці писав (Сухомлинський) свою поему "Ярина". Викреслював, переписував, шукав потрібні слова (І. Цюпа); Я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені" (М. Коцюбинський); Тяжко покалічила його (збірник) цензура, багато зовсім викинула (М. Коцюбинський); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник); Він (Коцюбинський) .. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови "для широкої публіки" (з журналу); А ви її (дитину) зі спису (списку) вимажіть (І. Франко).

I. УСУВА́ТИ що (доводити до зникнення), ЛІКВІДУВА́ТИ, ВИКРЕ́СЛЮВАТИ. — Док.: усу́нути, ліквідува́ти, ви́креслити. Усувати недоліки; Усунути перешкоди; Ліквідувати прорив; — Назавжди б викреслити війну з життя людини! — голосно промовив і Захар (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викреслити — ви́креслити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викреслити — див. викреслювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викреслити — ВИ́КРЕСЛИТИ див. викре́слювати. Словник української мови у 20 томах
  4. викреслити — ви́кинути (ви́креслити) з (свого́) се́рця кого. Перестати любити кого-небудь. В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле); Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак). Фразеологічний словник української мови
  5. викреслити — Ви́креслити, -креслю, -лиш, -лять; ви́кресли, -літь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викреслити — ВИ́КРЕСЛИТИ див. викре́слювати. Словник української мови в 11 томах