викреслити
ви́кинути (ви́креслити) з (свого́) се́рця кого. Перестати любити кого-небудь. В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле); Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак).
викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з (своє́ї) па́м’яті (з (свого́) життя́) кого, що. Змушувати забути. Хотів викреслювати її (сторінку історії) геть з пам’яті, але не міг (І. Багряний); Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський); Один факт (для ілюстрації соціологічного спостереження), щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам’яті (А. Дімаров); Ніякий час не витравить з пам’яті злочинства фашизму! (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- викреслити — ви́креслити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викреслити — див. викреслювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викреслити — ВИ́КРЕСЛИТИ див. викре́слювати. Словник української мови у 20 томах
- викреслити — ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Словник синонімів української мови
- викреслити — Ви́креслити, -креслю, -лиш, -лять; ви́кресли, -літь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викреслити — ВИ́КРЕСЛИТИ див. викре́слювати. Словник української мови в 11 томах