вимощати

ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М. Коцюбинський); Вимостивши (солому), він стрибнув з воза і почав вистилати рядном, що винесла Оришка (Панас Мирний); Вимощувати доріжки на подвір'ї рекомендується в чотири шари (з газети).

Значення в інших словниках

1. вимощати — вимоща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимощати — див. вимощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимощати — ВИМОЩА́ТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вимощати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
5. вимощати — ВИМОЩА́ТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови в 11 томах
6. вимощати — Вимощати, -щаю, -єш и вимощувати, -щую, -єш сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.  Словник української мови Грінченка