Словник української мови Грінченка

вимощати

Вимощати, -щаю, -єш и вимощувати, -щую, -єш

сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вимощати — вимоща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимощати — див. вимощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимощати — ВИМОЩА́ТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вимощати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
  5. вимощати — ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М.  Словник синонімів української мови
  6. вимощати — ВИМОЩА́ТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови в 11 томах