сов. в.вимочити, -чу, -чиш,гл. Вымачивать, вымочить.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
вимочувати —
вимо́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вимочувати —
-ую, -уєш, недок., вимочити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Робити що-небудь зовсім мокрим; намочувати. 2》 Тримаючи що-небудь у воді, у якійсь рідині, наповнюючи щось водою, якоюсь рідиною, змінювати повні його властивості (робити м'якшим...
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимочувати —
ВИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МОЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Робити що-небудь мокрим; намочувати. Леа вимочувала ганчірку в калюжі і радісно витирала все в хатині (Ю.
Словник української мови у 20 томах
вимочувати —
ВИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Робити що-небудь зовсім мокрим; намочувати. — Та коли нарешті я зволікся з ліжка і вимочив голову в воді, мені почала вертати пам’ять прожитої ночі (Фр., IV, 1950, 287).
Словник української мови в 11 томах