випадковий
ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь). Врешті йому набридла випадкова робота, і він пішов молотити хліб (С. Добровольський); Для того, щоб уявити в різних обставинах саме дану людину,.. потрібні не принагідні, а цілеспрямовані спостереження над людиною (з журналу); Непостійний клієнт; Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (з посібника); Іноді козенятко мчало швидше й висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням, щоб яка шалена куля не влучила в нього (О. Досвітній).
ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Б'є революція, і завмирає кіно, фіксуючи лиш випадкові моменти на випадковій плівці випадковими апаратами й операторами (Ю. Яновський); Дома Данила чекав несподіваний гість (О. Копиленко); Як блискавка, звістка неждана прийшла (В. Сосюра); Сучасне.. виробництво вимагає від його учасників кмітливості, ініціативи, уміння орієнтуватися в складних, непередбачених ситуаціях (з журналу); З'явилася нагальна необхідність прискорити розробку методів кількісних розрахунків наслідків ненавмисного впливу на природу (з журналу); — Вдарте лихом об землю, і ходім краще пити каву в якусь першу-ліпшу кав'ярню (Г. Хоткевич); На припадковий біль голови у Вронського (мадярка) зараз ладила лимонаду (О. Маковей).
ВИПАДКО́ВИЙ (не зумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин), НЕЗАКОНОМІ́РНИЙ, КАЗУА́ЛЬНИЙ книжн. Наші досягнення в освоєнні космосу не є випадковими (з газети); Казуальне зіткнення.
НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу). Почуваю себе добре, та боюсь, що далека дорога, безсонні ночі і нерегулярне життя заберуть у мене багато сил (М. Коцюбинський); Нерегулярне харчування; Несистематичні фізичні вправи; Епізодичні обстеження хворих. — Пор. 1. випадко́вий.
Словник синонімів української мови