випадковий
випадко́вий
-а, -е.
1》 Який стався несподівано, непередбачено.
|| Перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин.
|| Який став ким-, чим-небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля.
2》 Не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин.
3》 Який буває або трапляється іноді, непостійно, несистематично, час від часу.
4》 Який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин, речей, зібраних без певного принципу.
5》 філос. Який ґрунтується на випадковості (у 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови