виприснути
ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ рідше, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ (ковзаючи, поковзом); ВИСКА́КУВАТИ розм. (раптово, швидко). — Док.: ви́пасти, ви́летіти, ви́рватися, ви́валитися, ви́сковзнути, ви́сковзнутися, ви́слизнути, ви́порснути, ви́приснути, ви́скочити. Вона брала книжку, хотіла читати — книжка випадала з рук (І. Нечуй-Левицький); З кошика потроху вилітали й розбивались яєчка (М. Стельмах); Як вирветься сокира з рук — Пішла по лісу косовиця (Т. Шевченко); А то скаже (Маруся) Грицькові зладити сани, понабирає дівчат.. і летять згори вниз. Вивалюються в сніг, регочуть (Г.Хоткевич); Леся випростується, від необережного руху висковзує з пальців олівець (А. Хижняк); Все висковзувався (Петрусь) нам із рук, як в'юн (І. Франко); — Федоро, ти сьогодні й ложки не вдержиш. Все в тебе з рук вислизає, як в'юн (О. Донченко); З рук Наташі випорснула й розбилася лампа (Я. Баш); Гребінчики випорсали з коси Мар'яни, жмакався капелюх із квітками (С. Васильченко); — За тебе п'ю, — від сили зміг .. І кухоль виприснув до ніг (П. Грабовський); Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (І. Нечуй-Левицький).
ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (А. Шиян); Гервасій.. вискакує на коня і щодуху мчить до Окуня (М. Стельмах); На великий гранітний камінь.. вистрибнув Гавриш (Г. Коцюба); На шляху стояла машина, і з неї з гамором та сміхом виплигували дівчата (Григорій Тютюнник); Я скачу на коня, жену й жену без тями (І. Франко); Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський).
Словник синонімів української мови