випроба

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

Значення в інших словниках

1. випроба — ви́проба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. випроба — -и, ж. 1》 Дія за знач. випробувати. 2》 мн., мисл.Навчання, тренування мисливських псів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випроба — ВИ́ПРОБА, и, ж. Те саме, що випро́бування. Випробу я учиню у нашого батька тим часом – Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); Це нагадує випробу поздовжньої флейти (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. випроба — ВИ́ПРОБА, и, ж. 1. Дія за знач. випро́бувати. Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе (Бажан, Роки, 1957, 279)...  Словник української мови в 11 томах