випроба
ВИ́ПРОБА, и, ж.
Те саме, що випро́бування.
Випробу я учиню у нашого батька тим часом – Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Це нагадує випробу поздовжньої флейти (Ю. Андрухович);
Для випроби дверей на вогнестійкість за державним стандартом необхідно виготовити два однакові зразки та провести по одному випробуванню за умови вогневого впливу з кожного боку (із журн.);
Страх висоти переслідує мене з дитинства, і ось доля підкидає мені ще одну подібну випробу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)