випроба
ВИ́ПРОБА, и, ж.
Те саме, що випро́бування.
Випробу я учиню у нашого батька тим часом – Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Це нагадує випробу поздовжньої флейти (Ю. Андрухович);
Для випроби дверей на вогнестійкість за державним стандартом необхідно виготовити два однакові зразки та провести по одному випробуванню за умови вогневого впливу з кожного боку (із журн.);
Страх висоти переслідує мене з дитинства, і ось доля підкидає мені ще одну подібну випробу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випроба — ви́проба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- випроба — -и, ж. 1》 Дія за знач. випробувати. 2》 мн., мисл.Навчання, тренування мисливських псів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випроба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
- випроба — ВИ́ПРОБА, и, ж. 1. Дія за знач. випро́бувати. Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе (Бажан, Роки, 1957, 279)... Словник української мови в 11 томах