1. Словник української мови в 11 томах

випроба

ВИ́ПРОБА, и, ж.

1. Дія за знач. випро́бувати.

Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе (Бажан, Роки, 1957, 279);

Випробу я учиню у нашого батька тим часом — Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 400).

2. мн., мисл. Навчання, тренування мисливських псів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випроба — ви́проба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. випроба — -и, ж. 1》 Дія за знач. випробувати. 2》 мн., мисл.Навчання, тренування мисливських псів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випроба — ВИ́ПРОБА, и, ж. Те саме, що випро́бування. Випробу я учиню у нашого батька тим часом – Чи упізнає мене він, на власні побачивши очі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); Це нагадує випробу поздовжньої флейти (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. випроба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови