висловлювати

ВИРАЖА́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо), ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ (твердження). — Док.: ви́разити, ви́словити, ви́явити, ви́лити, ви́лляти, сформулюва́ти. Великий поет — це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (М. Рильський); Варварі вже не вперше доводилося чути, як люди висловлюють свої думки словами пісень або віршів (Л. Первомайський); Дружно виявляла свої почуття.. парубота, сміючись над невдахами (О. Гончар); (Настя:) Коли б я розказала йому свої муки, вилила перед ним свою тугу, він би знайшов і для мене добре слово (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. висловлювати — висло́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висловлювати — ВИСЛОВЛЮВАТИ – ВИМОВЛЯТИ – ВИГОВОРЮВАТИ Висловлювати, -юю, -юєш, висловити, -влю, -виш. Передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом.  Літературне слововживання
3. висловлювати — (души) говорити, казати, викладати, <�ви>повідати, передавати, р. ясувати; (ідею) висувати, пропонувати; (закон) формулювати.  Словник синонімів Караванського
4. висловлювати — -юю, -юєш, недок., висловити, -влю, -виш; мн. висловлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). || перен. Виражати тим чи іншим способом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. висловлювати — ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., що. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Язик мудрих – то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
6. висловлювати — висловлювати: ◊ висловлювати кондолє́нцїі́ → кондолєнція  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. висловлювати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
8. висловлювати — Висло́влювати, -ло́влюю, -влюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. висловлювати — ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Він став щось висловлювати по-якутськи швидко та палко, але що, я не міг розібрати (Граб.  Словник української мови в 11 томах
10. висловлювати — Висловля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у.  Словник української мови Грінченка