Значення в інших словниках
-
висловлювати —
висло́влювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
висловлювати —
ВИСЛОВЛЮВАТИ – ВИМОВЛЯТИ – ВИГОВОРЮВАТИ Висловлювати, -юю, -юєш, висловити, -влю, -виш. Передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом.
Літературне слововживання
-
висловлювати —
(души) говорити, казати, викладати, <�ви>повідати, передавати, р. ясувати; (ідею) висувати, пропонувати; (закон) формулювати.
Словник синонімів Караванського
-
висловлювати —
-юю, -юєш, недок., висловити, -влю, -виш; мн. висловлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). || перен. Виражати тим чи іншим способом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
висловлювати —
ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., що. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Язик мудрих – то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
-
висловлювати —
висловлювати: ◊ висловлювати кондолє́нцїі́ → кондолєнція
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
висловлювати —
ВИРАЖА́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо), ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ (твердження). — Док.: ви́разити, ви́словити, ви́явити, ви́лити, ви́лляти, сформулюва́ти.
Словник синонімів української мови
-
висловлювати —
Висло́влювати, -ло́влюю, -влюєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
висловлювати —
ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Він став щось висловлювати по-якутськи швидко та палко, але що, я не міг розібрати (Граб.
Словник української мови в 11 томах
-
висловлювати —
Висловля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у.
Словник української мови Грінченка