Словник синонімів української мови

вислів

ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Дмитро Іванович (Яворницький) уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І. Шаповал); Десь я чула вираз, ніби сама природа.. без людей, то все одно, що рамка без картини (Леся Українка); Не тішили його ані здивовано-шанобливі погляди присутніх, ані панегіричні звороти Борецького (З. Тулуб); Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик); Я знаю одного попа, що склав собі афоризм: "гарна рифма — погибель для ідеї" (Леся Українка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вислів — (сполучення слів) вираз, зворот, (у формі речення) фраза.  Словник синонімів Полюги
  2. вислів — ви́слів іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. вислів — ВИСЛІВ – ВИСЛОВЛЕННЯ – ВИСЛОВЛЮВАННЯ Вислів, вислову. Сполучення слів, Що виражає закінчену думку; стале словосполучення. Дмитро Іванович [Яворницький] уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І.  Літературне слововживання
  4. вислів — ВИРАЗ, фраза, <�мовний> зворот, афоризм, крилате слово, ОК. словосполука; (повчальний) сентенція; мн. ВИСЛОВИ, висловлювання, висловлення.  Словник синонімів Караванського
  5. вислів — [вис'л'іў] -слову, м. (ў) -слов'і, мн. -словие, -слов'іў  Орфоепічний словник української мови
  6. вислів — -лову, ч. Сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот. || Твердження, передане небагатьма виразними словами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вислів — ВИ́СЛІВ, лову, ч. Сполучення слів, що виражає завершену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот. Тут один [брат], там другий із них старався якимсь зручним висловом піддержати розмову (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. вислів — Ви́слів, -лову; -лови, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вислів — ВИ́СЛІВ, лову, ч. Сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот. Тут один [брат], там другий із них старався якимсь зручним висловом піддержати розмову (Фр.  Словник української мови в 11 томах